- кістяний
- [к'іс'т'ани/й]
м. (на) -но/му/-н'і/м, мн. -н'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
кістяний
Смотреть что такое "кістяний" в других словарях:
кістяний — а/, е/. 1) Зробл. із кістки (у 3 знач.). 2) Якого добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.). Кістяний клей … Український тлумачний словник
кістяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
коростяний — а, е. Прикм. до короста. Коростяний свербіж. •• Коро/стяний кліщ паразит на тілі теплокровних тварин та людини, збудник корости. Коро/стяні ходи/ звивисті ходи в роговому шарі шкіри, які утворюють самки коростяних кліщів … Український тлумачний словник
стека — и, ж., мист. Дерев яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори … Український тлумачний словник
хребетний — а, е. Прикм. до хребет 1). •• Хребе/тні твари/ни (істо/ти) зоол. загальна назва вищих тварин, що мають кістяний або хрящовий скелет. Хребе/тний стовп те саме, що хребе/т 1 … Український тлумачний словник
черепні — и/х, мн. Вищий тип тварин, які мають кістяний або хрящоподібний скелет; хребетні … Український тлумачний словник
коростяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
протикоростяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
твердолистяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
широколистяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
